У багатьох людей є упереджене ставлення до лікаря психіатра, адже існує стереотип, щоб психіатр працює тільки з «ненормальними», неадекватними та соціально небезпечними пацієнтами. А звернення до психіатра вважається тавром на репутації «нормальної» людини.
Насправді такі вигадки – не більше, ніж стереотип, оскільки цей лікар працює з багатьма проблемами.
КОЛИ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРЯ-ПСИХІАТРА?
Емоційні прояви:
- Туга, страждання, пригнічений настрій, розпач;
- Тривога, почуття внутрішньої напруги.
- Дратівливість;
- Почуття провини, часті самозвинувачення;
- Невдоволення собою, зниження впевненості у собі, зниження самооцінки;
- Втрата здатності переживати задоволення від раніше приємних занять;
- Зниження інтересу до навколишнього світу;
- Втрата здатності переживати будь-які почуття (у випадках глибоких депресій);
- Депресія часто поєднується з тривогою про здоров'я та долю близьких, а також зі страхом здатися неспроможним у громадських місцях;
- Суїцидальні думки.
Фізіологічні прояви:
- Порушення сну (безсоння, кошмарні сновидіння, нічні жахи);
- Зміни апетиту (його втрата або переїдання);
- порушення функції кишечника (запори, діарея)
- без соматичної патології;
- Зниження сексуальних потреб;
- зниження енергії, підвищена стомлюваність при звичайних фізичних та інтелектуальних навантаженнях, слабкість;
Поведінкові прояви:
- Пасивність, труднощі залучення до цілеспрямованої активності;
- Уникнення контактів (схильність до усамітнення, втрата інтересу до інших людей);
- Відмова від розваг;
- Алкоголізація та зловживання психоактивними речовинами, що дають тимчасове полегшення.
Думкові прояви:
- Труднощі зосередження, концентрації уваги;
- Труднощі прийняття рішень;
- Переважання похмурих, негативних думок про себе, про своє життя, про світ загалом;
- Похмуре, песимістичне бачення майбутнього з відсутністю перспективи, думки про безглуздість життя;
- Думки про самогубство (у тяжких випадках депресії); - Наявність думок про власну непотрібність, незначущість, безпорадність;
- Уповільнене, прискорене мислення, «крихти» думок, «чужі» думки в голові.
Сприйняття:
- "голоси" в голові;
- Відчуття незвичних ароматів.Відчуття зміни смаку їжі;
- Зміна форми, кольору предметів;
- Відчуття зміни власного тіла;
- Відчуття спостереження за своїм життям з боку;
- Відчуття себе не у своєму тілі.
- Дезорієнтація у часі та/або місцевості, та/або власної особистості.
Насправді такі вигадки – не більше, ніж стереотип, оскільки цей лікар працює з багатьма проблемами.
КОЛИ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРЯ-ПСИХІАТРА? Емоційні прояви: - Туга, страждання, пригнічений настрій, розпач;
- Тривога, почуття внутрішньої напруги.
- Дратівливість;
- Почуття провини, часті самозвинувачення;
- Невдоволення собою, зниження впевненості у собі, зниження самооцінки;
- Втрата здатності переживати задоволення від раніше приємних занять;
- Зниження інтересу до навколишнього світу;
- Втрата здатності переживати будь-які почуття (у випадках глибоких депресій);
- Депресія часто поєднується з тривогою про здоров'я та долю близьких, а також зі страхом здатися неспроможним у громадських місцях;
- Суїцидальні думки.
Фізіологічні прояви: - Порушення сну (безсоння, кошмарні сновидіння, нічні жахи);
- Зміни апетиту (його втрата або переїдання);
- порушення функції кишечника (запори, діарея)
- без соматичної патології;
- Зниження сексуальних потреб;
- зниження енергії, підвищена стомлюваність при звичайних фізичних та інтелектуальних навантаженнях, слабкість;
Поведінкові прояви: - Пасивність, труднощі залучення до цілеспрямованої активності;
- Уникнення контактів (схильність до усамітнення, втрата інтересу до інших людей);
- Відмова від розваг;
- Алкоголізація та зловживання психоактивними речовинами, що дають тимчасове полегшення.
Думкові прояви: - Труднощі зосередження, концентрації уваги;
- Труднощі прийняття рішень;
- Переважання похмурих, негативних думок про себе, про своє життя, про світ загалом;
- Похмуре, песимістичне бачення майбутнього з відсутністю перспективи, думки про безглуздість життя;
- Думки про самогубство (у тяжких випадках депресії); - Наявність думок про власну непотрібність, незначущість, безпорадність;
- Уповільнене, прискорене мислення, «крихти» думок, «чужі» думки в голові.
Сприйняття:- "голоси" в голові;
- Відчуття незвичних ароматів.Відчуття зміни смаку їжі;
- Зміна форми, кольору предметів;
- Відчуття зміни власного тіла;
- Відчуття спостереження за своїм життям з боку;
- Відчуття себе не у своєму тілі.
- Дезорієнтація у часі та/або місцевості, та/або власної особистості.